Непопсова Вінниця, або Що варте уваги у місті, крім фонтану

Вінницю щороку відвідує близько 600 тисяч туристів. Більшість із них відвідує у місті над Бугом розрекламовані об'єкти і локації. «Інформаційна Вінниччина» ж підкаже, що часто залишається за кадром фотокамер туристів, але варте уваги найвибагливіших мандрівників і поціновувачів історій та легенд...

Останніми роками більшість туристів їдуть до Вінниці побачити президентський світло-музичний фонтан «ROSHEN». Приїжджаючи вдень, вони заодно встигають подивитися на музей-садибу Миколи Пирогова, а якщо залишається час то й по історичному центру міста пробіжаться. Здавалося б, зараз, коли найпопулярніший туристичний об’єкт закінчив свій сезон, до Вінниці немає чого їхати, бо нема на що дивитися.

Але ні! Місто на Бугом має чимало неймовірно цікавих, родзинкових, непопсових місць, про які «Інформаційній Вінниччині» розповів історик та екскурсоводОлександр Федоришен. 

Олександр погоджується, що переважну більшість туристів у Вінниці цікавить саме фонтан та маршрут до нього крізь історичний центр міста. Проте серед багатотисячної когорти є справжні туристичні "гурмани", що прагнуть побачити не розрекламовані об'єкти і локації, а щось незвичне та оригінальне. Щось таке, чого не фіксує фотоапарат і відеокамера, що пробирає на непідробну емоцію... 

Так, завдяки фестивалю короткої прози «Intermezzo» в обласному центрі набула популярності екскурсія «Вінниця Коцюбинського». Це певною мірою ретро-прогулянка місцями, якими найчастіше ходив відомий письменник Михайло Коцюбинський. Однак, це не лише екскурсійний, а й гастрономічний тур. Один з міських ресторанів розробив спеціально для цієї мандрівки «Меню Коцюбинського». Екскурсанти можуть скуштувати спеціально розроблене меню, яке пов’язане з творами та сторінками життя Сонцепоклонника.

- Відвідав цю екскурсію на фестивалі «Intermezzo». Чесно скажу, було цікаво. Можна сказати, проникся генієм цього письменника, доки гуляв. Плюс вперше побував на екскурсії, під яку спеціально розроблено меню. Дуже оригінально, - поділився враженнями киянин Роман.

Ще однією, не менш популярною екскурсією, є прогулянка Єрусалимкою – колишнім районом компактного проживання єврейської громади. Адже Вінниця ще сто років тому була чи не наполовину єврейським містечком. На березі Бугу зберігся чималий масив невеличких будиночків та садиб, які зараз цікавлять туристів.

- Якщо зайти в якийсь провулок від центральної вулиці, Вінниця нагадує Одесу. Ці низенькі фасади, вікна, що виходять на дорогу. Справді з’являється відчуття, що я по Одесі гуляю, - розповіла жителька міста Білгород-Дністровський Одеської області Аліна.

Цікавим з точки зору туристичної привабливості є також маєток польських панівГрохольських на П’ятничанах. Туристи, яких цікавлять палаци та садиби Вінниччини, обов’язково приїжджають до графського маєтку у П’ятичанах. 

До речі, Спасо-Преображенський кафедральний собор - колишній домініканський монастир - був побудований у 1758р. з ініціативи та на кошти брацлавського судді Міхала Грохольського.

Не секрет, що не всі люблять відвідувати вінницький «Вервольф». Ті, для кого це не насолода і не враження, їдуть подивитися на об’єкт «Скеля», що сховався в товщі гранітно-скелясної стіни на мальовничому березі Південного Бугу. Там будували ставку в середині 1930-х років, як командний пункт Летичівського укріпрайону та своєрідний штаб для вищого військового командування.

- Коли побачив ставку в Стрижавці розчарувався. Просто глиби каміння розкидані по лісу. Однак коли побачив «Скелю» - був приємно здивований.  У мене навіть з’явився якийсь мандраж, коли я перебував в цьому історичному та водночас містичному місті, - каже житель Звенигородки Черкаської області Віктор.

Окрім цього фортифікаційного об'єкта для любителів військової історії буде цікавимурочище «Кабачок». Там є занедбані, але нереальної величини залишки командного пункту могутньої радянської 43-ї ракетної армії.

Також туристам припадає до душі «Авто-мото-вело-фото-теле-радіо-музей», де, завдяки потугам місцевих колекціонерів, зібрана унікальна колекція автомобілів, мотоциклів та різноманітної радянської техніки. Тут можна не тільки подивитися, а й робити те, що найбільше люблять туристи - все чіпати руками та скільки завгодно фотографуватися.

- В цьому музеї ми від душі подуріли. Прикидались, що катаємось на старих радянських мотоциклах, - зізнався вокаліст американського кантрі-гурту Tumbling Bones Кайл, який гастролював у Вінниці навесні цього року. 

Ще один туристичним "магнітом" є кафе-музей «Панъ Заваркінъ та Синъ». Заклад присвячений постаті Матвія Заваркіна, який на початку ХХ століття був власником магазину «колоніальних товарів». Всі, хто потрапляє всередину кав'ярні, не можуть не закохатися в це місце.

- Я просто в шоці від того, скільки тут годинників! Не знаю, чи встигла роздивитись все, тому, певно, постараюсь приїхати ще. Крутий музей - випила смачної кави та з’їла тістечко. Що може бути краще? Також дуже здивувалась, побачивши туалет-музей. Коротше кажучи, відчула себе справжньою леді, - ностальгує жителька Києва Марта після відвідин Заваркіна.

Олександр Федоришен зізнався, що в нього було кілька екскурсійних груп, які відмовлялися від шоу вінницького фонтану, щоби насолодитися унікальною колекцією годинників та випити "колоніального" чаю.

- Мені трапилися цього року дві таких групи. Зі словами «Все. Ми знайшли дух Вінниці» вони приймали рішення запізнитися на світло-музичне шоу, - розповів вінницький екскурсовод.

Вінницькі катакомби – ще одне непопсове місце, яке надзвичайно цікавить не лише прибулих, а й самих вінничан. За словами Федоришена, наразі більша частина з них є недоступною для туристичного огляду.

- Дуже часто на екскурсіях питають про вінницькі катакомби. Але враховуючи ступінь їх дослідження та пристосованості для екскурсійного огляду, мусимо констатувати, що цей об’єкт поки залишається загадкою для городян та гостей міста.

Однак Олександр привідкрив завісу таємничості і зізнався, що в недалекій перспективі частина вінницьких підземель все ж стане повноцінним туристичним об’єктом.